25 жовтня – Димитрівська поминальна субота

У Димитрівську поминальну суботу звершується особливе вшанування спочилих православних християн. Вона припадає на суботній день перед днем пам’яті великомученика Димитрія Солунського, яка в нашій Церкві святкується 26 листопада.

Відзначення цієї поминальниці пов’язують зі слов’янськими просвітителями рівноапостольними Кирилом і Мефодієм, Моравська єпархія яких сягала по річку Стир. Вони стикнулися з глибоким звичаєм осіннього вшанування предків на Слов’янщині. Перед братами постало питання християнізації цієї традиції, і її пов’язали з пам’яттю великомученика Димитрія Солунського як найбільш шанованого святого у їхньому рідному місті Солунь.

Святитель Димитрій (Туптало) висловлює думку, що ця поминальна субота замінила собою язичницькі осінні тризни. Він пише: з прийняттям християнства давній звичай зберігся, але, зрозуміло, набув іншого характеру. «Бо Церква все добре збирає звідусіль, але облагороджує, удосконалює, підносить…»

Необхідно пам’ятати, що молитва за померлих – це наша головна і неоціненна допомога тим, хто відійшов у інший світ. Небіжчик не потребує, за великим рахунком, ні труни, ні могильного пам’ятника, ні тим більше поминального столу – все це є лише данина традиціям, нехай і вельми благочестивим. Але вічно жива душа померлого відчуває велику потребу в поминанні близьких і Церкви, бо сама не може творити добрих справ.