1 січня – ОБРІЗАННЯ ГОСПОДНЄ

Завтра, 31 грудня, за богослужбовим календарем завершиться відзначення Різдва Христового. Але наступне свято безпосередньо пов’язане з ним, адже відзначається на спомин події Обрізання Господнього та наречення Богонемовляті імені Ісус.

Чому ця подія є святом, яке ми відзначатимемо?

В давні часи на 8-й день після народження над хлопчиками звершували обряд обрізання крайньої плоті на знак завіту між Богом та Авраамом, родоначальником єврейського народу, і його нащадками. У старозавітній Церкві «обрізаний» вважався приналежним до народу Ізраїля, виконавцем Божої волі, а «необрізаний» – вигнанцем та язичником. Обряд обрізання був прообразом Таїнства Хрещення.

Через Господа нашого Ісуса Христа з людством було укладено Новий Завіт, за яким ми живемо нині, і за ним «в Христi Iсусi не має сили нi обрiзання, нi необрiзання, а вiра, яка дiє любов’ю» (Гал. 5:6). У новозавітній Церкві звершується Таїнство Хрещення.

В обрізанні, як зараз у Хрещенні, людині давали ім’я. «А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі», – оповідає Євангеліє (Лк. 2:21). Це теж є важливим, адже ще до народження Спасителя Бог через ангела сповіщає Свою волю щодо імені Свого Сина. Цим ще раз підкреслюється, що Друга Особа Пресвятої Тройці, Бог-Слово, втілюється приймаючи волю Бога Отця. Ім’я Ісус є людським іменем, і це підкреслює істинність і повноту Боговтілення, бо з людською природою Син Божий приймає у єдність Свої Божественної Особи і все людське, в тому числі ім’я.

Необхідність звершення над Ісусом Христом старозавітного обряду обрізання обґрунтовується тим, що Він прийшов не порушити Закон, але виконати його (Мф. 5:17). Господь, хоча й Сам є Законодавцем, але не змінює для Себе закон. Він Сам виконує те, чого вимагає від інших, подаючи цим приклад для нас. Цим прикладом упокорення Господь також закликає нас слідувати Божим заповідям.

Також 1 січня відзначається громадянське Новоліття. Початок нового року є доброю нагодою для кожного з нас замислитись над тим, як ми виконуємо свої обітниці і дотримуємося заповідей, законів. Адже від того, наскільки ми дотримаємося обіцяного нами, залежить і та вічність, яку ми успадкуємо.

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!