З проповіді Предстоятеля в 17-ту неділю після Пʼятидесятниці у ставропігійному соборі Різдва Христового в Чернівцях

Апостол Павло, проповідуючи в афінському Ареопазі, засвідчив, що Бог не живе у рукотворних храмах. Це є істина – Бог не живе у храмі так, як жили ідоли язичників, бо погани думали, що їхні божества справді потребують домівки для життя на землі. Але наш Бог, Бог істинний – є всюдиприсутній та незміримий. Його не лише храм не може обмежити місцем життя, але і вся земля і все небо, та навіть цілий Всесвіт. Однак Господь благоволить назвати храм Своїм домом і в особливий спосіб являти саме тут Свою присутність, Свою близькість до людей.

Тому справді всякий храм Божий є не просто особливою будівлею, архітектурно та художньо прикрашеною для того, щоби вирізнятися між іншими, світськими, будівлями. Храм є дверима до раю, сходинками у таємничій ліствиці, яка веде нас від земного до небесного. І хоча стоїть він на землі, але нагадує небо, бо він наповнений присутністю Божою, наповнений божественною благодаттю так, як нею сповнені небеса духовні.

Сьогодні за богослужінням, дорогі брати і сестри, ми чули слова Писання про зцілення дочки жінки-хананеянки. І за походженням етнічним, і за релігійним сповіданням своїм вона не належала до народу Ізраїля, до якого Син Божий був посланий, щоби найперше закликати цей народ стати на шлях Євангелія. Але заради віри цієї жінки, і віри великої, Спаситель для неї сотворив чудо, чим показав, що милість Божа не може бути обмежена зовнішніми обставинами.

Цей приклад свідчить нам, що глибоко помиляються всі ті, хто вважають, що Україна не гідна мати свою автокефальну Церкву. Що Томос, наданий Вселенським Патріархом – якийсь не такий і тому вони можуть не виконувати його і не визнавати. Всі, хто так думає і діє, нагадують тих книжників та фарисеїв, тих законників, які теж думали, що лише вони правильно виконують Божі заповіді, а всі інші є проклятими. У своєму безумстві та гордині вони, йдучи цим хибним шляхом, дійшли до того, що віддали на смерть Самого Месію-Христа. І ці сучасні фарисеї «русского міра» діють так само, бо, відкидаючи Православну Церкву України, вони відкидають Христа, Який благословив буття і життя нашої Помісної Церкви. Вони відкидають правду Божу, здійснюють навіть хулу на Духа Святого, заперечуючи Його присутність і дію там, де Він правдиво і присутній, і діє.

Шкода цих духовно сліпих, які, як вожді, ведуть таких самих засліплених московською оманою в яму погибелі. Але ми молимося і про них та просимо у Бога для них прозріння і навернення до правди.