З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у двадцяту неділю після П’ятидесятниці

Сьогодні ми з читання Євангелія чуємо розповідь про воскрешення Спасителем померлого сина наїнської удови. Люди, які стали свідками цього чуда, прославили Бога, кажучи: «Великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій» (Лк. 7:16).

Бог є всесильним і Він творить все, що хоче, спрямовуючи нас до добра та зупиняючи і караючи зло, а його наслідки також обертаючи до кращого. Єдиний син удови з міста Наїн помер, і задавалося, що ніхто не здатен змінити цього. Але Господь зупиняє дію смерті та творить велике чудо. І через це чудо Христос не лише допомагає удові, але також засвідчує всім, що Бог не полишив людей без піклування Свого і без надії.

У момент глибокого горя та навіть відчаю Господь звершує чудо, повертаючи до життя єдиного сина удови і через це повертаючи їй надію на краще майбутнє. Однак стається не лише це одне, не лише удова відновлюється у надії своїй. Зі слів людей, які стали свідками чуда воскресіння, ми чуємо, що надія повертається і до них.

У стародавні часи Бог являв народу Ізраїля Свою волю через пророків, яких посилав до людей, щоби настановляти їх на шлях правди і застерігати від зла. Ці Божі пророки сповіщали, що хоча нині зло ще має велику силу, але у майбутньому прийде Спаситель світу, Який переможе його, здолає саму смерть, оновить творіння. І чимало з тих, хто чули ці пророцтва, хто читали їх у книгах Священного Писання, через це покладали надію на прихід Месії.

Воскресивши померлого, Господь Ісус Христос цим виявом Своєї божественної сили воскрешає також і надію. Люди, які довго чекали на виконання пророчих слів, на звершення волі Божої – свідчать: «Великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій».

Думки Божі для людини можуть бути незрозумілими і шлях промислу Його – незбагненним. Так свідчить і пророк Ісая у книзі своїй: «Мої думки – не ваші думки, ні ваші путі – путі Мої, говорить Господь. Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші» (Іс. 55:8-9).

Нашу надію Бог не осоромить. Скільки би не тривав час темряви і влади зла – він неодмінно завершиться перемогою світла і добра. А чудо, про яке нині свідчить нам Євангеліє, стверджує нас у цій надії на Бога.

Тож, дорогі брати і сестри, як би нам усім зараз не було складно, коли ми бачимо все нові й нові прояви темряви віку цього, коли відчуваємо на собі кровожерну сутність російської імперії зла, яка щоденно примножує на нашій землі свої диявольські злочини, вбиває та руйнує – все це не повинне забирати в нас надії на Бога, на Його промисел і на Його перемогу. Бо обов’язково прийде той день, день перемоги над злом, день воскресіння України до нового, мирного життя, коли ми теж прославимо нашого Спасителя і скажемо: «Бог відвідав народ Свій!» Амінь.