З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у двадцять восьму неділю після П’ятидесятниці
У недільний день перед святом Різдва Христового Церква через євангельське читання про земний родовід Спасителя нагадує нам, що народжений у світ Месія є істинно Тим, про Кого Богом були дані пророчі обітниці.
Всяка людина має родовід, має власне походження від поколінь предків. Однак, на жаль, у сучасності багато є тих, хто живе без усвідомлення цієї реальності. Серед людей шириться егоїзм, шириться замкненість на власному особистому тимчасовому існуванні. Євангельський родовід Спасителя нагадує кожному, що всяка людина не лише унікальна особистість, але і частина великої тканини історії, в яку ми вплетені, ніби окрема нитка.
Ми не існуємо відірвано, відокремлено, не існуємо лише тепер і лише самі для себе – кожен з нас хоча і є унікальною особистістю, але також належить до людської спільноти. Коріння цієї спільноти йде в глибину тисячоліть, віття ж її буде після нас зростати далі у майбутнє. А ми самі, після років тимчасового земного життя, увійдемо у вічність.
Так було в давній, старозавітний час – але так є і зараз. І так буде у майбутньому, аж до моменту другого пришестя Христового і Страшного Суду. Людська воля і дія творять тканину історії. Але окрім людей в історії реально, хоча для багатьох і таємничо, діє Бог. Він діє і нині, як діяв раніше. Через промисел Свій Господь оберігає добро та присікає і карає зло, а його наслідки обертає до кращого.
Від Адама і Єви до Марії Діви та Її обручника Йосифа минуло багато часу і жило багато поколінь, але час сповнення обітниці про Спасителя все одно настав. Тому так само у належний час настане і друге пришестя Сина Божого, і загальне воскресіння померлих, і Страшний Суд, на якому добро остаточно отримає вічну винагороду, а зло – вічний осуд і покарання. Бо така є воля Божа і так Господь сповістив нам.
Різдво Христове вшановує подію істинного Боговтілення. Син Божий не просто являє Себе у видінні чи пророчому сповіщенні – Він істинно воплочується, таємничо єднаючи в Своїй Особі діві природи – божественну і людську. І почутий нами родовід також про це нагадує нам: Христос є істинний Син Людський. Він за природою людською єдиний з усіма нами, Він нерозривно вплетений у тканину історії людства, надаючи їй, окрім тимчасового значення, вимір провіденційний, що показує спрямування промислом Божим тимчасових подій до вічності.
Тож, дорогі брати і сестри, готуючись зустріти Різдво Христове, нагадаймо собі всі ці істини. Оновимо віру нашу та усвідомлення нами дії промислу Божого в історії людства та в історії кожного з нас. І як би складно не було протистояти численним викликам зла, що продовжує діяти у світі цьому, пам’ятаймо, що ми на нашому історичному шляху не самотні. Бо завдяки Різдву Христовому серед нас і з нами – Бог. Амінь.