З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в Хрестопоклонну неділю Великого посту

У третю неділю Великого посту, наближаючись до середини цього духовного шляху самообмеження, покаяння та молитви, ми особливо вшановуємо хрест Господній. Це вшанування нагадує нам про смирення Сина Божого та про перемогу над злом і смертю, якої Христос досягнув завдяки Своєму найглибшомуупокоренню.Як Син Божий Христос має повноту життя, Він безгрішний і безсмертний, зло не має над ним ніякої влади. Але як Син Людський Він через природну єдність з нами добровільно бере на Себе наслідки людського гріхопадіння. Спаситель страждає не заради Себе, але заради нас, бо Він є Агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу. Він страждає за нас, несе покарання за людство і помирає нашою, людською смертю.Цей досвід певною мірою пояснює нам, що зробив Спаситель на хресті. Він поніс тягар гріхів всього людства, який ніхто інший не міг взяти на себе. Хоча Сам Господь був невинний і безгрішний, але добровільно, заради любові до людства та виконуючи волю Отця Небесного, Він бере на Себе хрест.Гординя перших людей привела їх і все людство до падіння і до рабського підкорення злу. Бувши людьми, Адам і Єва всупереч заповіді захотіли відразу стати богами пройти нібито простим і легким шляхом, який пообіцяв їм змій. Щоби подолати наслідки цього падіння, Христос здійснює протилежне вчинку прабатьків. Як Бог Він принижує і обмежує Себе, відмовляється захищати Себе шляхом сили і могутності. І завдяки повному смиренню Він на хресті перемагає гординю людську, перемагає владу зла та через воскресіння – долає саму смерть.У ці дні – від неділі та протягом всього наступного тижня – ми під час кожного богослужіння поклоняємося хресту до землі, виголошуючи також славослів’я воскресінню Спасителя. Схиляючись до землі ми свідчимо своє упокорення перед Сином Божим, показуємо свою неміч і розуміння того, що від землі ми взяті і смерть наше тіло знову поверне в землю. Але коли славимо воскресіння Христове, то піднімаємося і цим свідчимо нашу віру в те, що через Христа і Його жертву ми теж здані перемогти гріх і смерть. Свідчимо віру в те, що прийде день, коли ми воскреснемо з мертвих, піднімемося із земної могили і отримаємо дар життя, який через хресну жертву подається людству.Тож, дорогі брати і сестри, нехай Господь благословить нас гідно провести наступні тижні Великого посту і, належно приготувавшись, у радості зустріти світле Воскресіння. А сила Чесного і Животворчого Хреста нехай буде нам на допомогу у боротьбі з усяким злом і на благословення у всіх добрих справах. Амінь. У третю неділю Великого посту, наближаючись до середини цього духовного шляху самообмеження, покаяння та молитви, ми особливо вшановуємо хрест Господній. Це вшанування нагадує нам про смирення Сина Божого та про перемогу над злом і смертю, якої Христос досягнув завдяки Своєму найглибшомуупокоренню.

Як Син Божий Христос має повноту життя, Він безгрішний і безсмертний, зло не має над ним ніякої влади. Але як Син Людський Він через природну єдність з нами добровільно бере на Себе наслідки людського гріхопадіння. Спаситель страждає не заради Себе, але заради нас, бо Він є Агнець Божий, Який бере на Себе гріхи світу. Він страждає за нас, несе покарання за людство і помирає нашою, людською смертю.

Цей досвід певною мірою пояснює нам, що зробив Спаситель на хресті. Він поніс тягар гріхів всього людства, який ніхто інший не міг взяти на себе. Хоча Сам Господь був невинний і безгрішний, але добровільно, заради любові до людства та виконуючи волю Отця Небесного, Він бере на Себе хрест.

Гординя перших людей привела їх і все людство до падіння і до рабського підкорення злу. Бувши людьми, Адам і Єва всупереч заповіді захотіли відразу стати богами пройти нібито простим і легким шляхом, який пообіцяв їм змій. Щоби подолати наслідки цього падіння, Христос здійснює протилежне вчинку прабатьків. Як Бог Він принижує і обмежує Себе, відмовляється захищати Себе шляхом сили і могутності. І завдяки повному смиренню Він на хресті перемагає гординю людську, перемагає владу зла та через воскресіння – долає саму смерть.

У ці дні – від неділі та протягом всього наступного тижня – ми під час кожного богослужіння поклоняємося хресту до землі, виголошуючи також славослів’я воскресінню Спасителя. Схиляючись до землі ми свідчимо своє упокорення перед Сином Божим, показуємо свою неміч і розуміння того, що від землі ми взяті і смерть наше тіло знову поверне в землю. Але коли славимо воскресіння Христове, то піднімаємося і цим свідчимо нашу віру в те, що через Христа і Його жертву ми теж здані перемогти гріх і смерть. Свідчимо віру в те, що прийде день, коли ми воскреснемо з мертвих, піднімемося із земної могили і отримаємо дар життя, який через хресну жертву подається людству.

Тож, дорогі брати і сестри, нехай Господь благословить нас гідно провести наступні тижні Великого посту і, належно приготувавшись, у радості зустріти світле Воскресіння. А сила Чесного і Животворчого Хреста нехай буде нам на допомогу у боротьбі з усяким злом і на благословення у всіх добрих справах. Амінь.