З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у дев’ятнадцяту неділю після П’ятидесятниці

Цього недільного дня ми чуємо з Євангелія нагадування про моральне правило, яке часто називають «золотим», бо воно справді є дорогоцінним. Адже у простих словах цього правила викладений спосіб, як кожна людина може почати виконувати Божий закон навіть без того, щоби тривалий час і докладно вивчати ті чи інші деталі заповідей.

Водночас існування золотого правила дає можливість почати виконувати Божу волю кожній людині вже зараз, незалежно від ступеня освіченості, культурної приналежності та всіх інших відмінностей, які залишаються серед нас у світі цьому. Бо у іншому випадку люди могли би дорікати Богові, що Його закон є складним, таємничим, незрозумілим. А відтак – що його важко виконати і здатні це зробити лише поодинокі.

Натомість Спаситель вказує нам на таке правило, яке не потребує тривалого і глибокого вивчення, аби бути зрозумілим. Бо всяка людина має внутрішнє усвідомлення того, чого вона хоче для самої себе. І це усвідомлення в основі своїй походить не від особистості людини, але від того, що в саму нашу природу Творець заклав прагнення до добра.

Ось на цьому нашому природному, вкладеному Творцем в саму нашу сутність прагненні до добра, і засноване золоте правило. Людина може ще зовсім не знати того, про що Бог промовляє до неї через Писання, через науку Церкви. Але немає такої людини, яка би, почувши золоте правило, не зрозуміла його сутності та не здатна була би в цілому усвідомити того шляху, до якого це правило її спонукає.

Заповідь любові до Бога і до ближнього Спаситель називає найбільшою в законі, бо в ній вміщено все різноманіття інших заповідей та заборон, про які ми читаємо в Писанні. А золоте правило, у свою чергу, є простим способом зрозуміти, як виконувати заповідь любові до ближнього.

Коли ж потрапляємо в обставини, в яких не розуміємо, як нам правильно діяти – то слід згадувати про це правило і подумати, як би ми хотіли, щоби інші робили щодо нас самих? І відповідь на це внутрішнє питання здатна підказати нам, як слід діяти.

І наступними сходинками до небес є закон милосердя, про який говорить Спаситель, і який перевершує золоте правило. Бо це правило показує, як нам бути просто людьми. А закон милосердя вказує нам шлях до перевершення природної доброти, щоби людина могла досягти обоження.

Тож, дорогі брати і сестри, якщо хочемо спасіння для самих себе, то належить нам добре пам’ятати і втілювати у власному житті ці два закони – золоте правило, яке оберігає нас від гріхів проти любові до ближнього, і правило милосердя, яке спрямовує нас до досконалості та святості. Амінь.