1 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці
Колись сарацини (за іншою версією слов’яни), народ сильний і войовничий, вторглися до візантійської імперії і загрожували її столиці. Константинопольські жителі, налякані близькою небезпекою і своїм безсиллям відбити атаку агресора, звернулися до Бога з молитвами про допомогу і Господь явив їм її.
Одного разу, коли звершувалося всенічне бдіння у влахернському храмі Пресвятої Богородиці, блаженний Андрій і святий учень його Епіфаній удостоїлися чудесного видіння. Їм предстала будівля храму відкритою і вони побачили в повітрі, що Мати Божа з сонмом пророків, апостолів та інших святих, уклінно молиться Богу за християнський світ і осяює його чесним Своїм омофором. Це бачення сповнило константинопольських мешканців радістю, одушевило їх воїнів мужністю та супроводжувалося перемогою над сарацинами. На згадку про таку подію і для повсякчасного нагадування християнам про заступництво Матері Божої, Свята Церква встановила щорічно святкувати цього дня чесний покров Її.
Втім, не одне описане видіння є підставою нашій вірі, що Пресвята Богородиця клопочеться перед Богом про християн і надає їм потрібну допомогу в їхніх потребах; на це є багато інших доказів. Чудотворні ікони Її, що в різних місцях вшановуються, служать явними і невгамовними свідками, що Мати Божа воістину є сильна заступниця і предстателька наша перед Богом.
В образі Оранти-Молитовниці, Нерушимої Стіни, Пречиста Діва постає перед нами в духовному серці нашої Помісної Церкви і України – у Святій Софії Київській. Образ Покрова Богородиці наші предки збагатили і доповнили, створивши його особливу, українську версію – «Козацьку Покрову», де під Омофором Пресвятої Владичиці схилилися в молитві та упованні святителі і володарі, священники, козаки та всі захисники і борці за волю народу і віру православну.
Шанована ж ікона Божої Матері Почаївська нагадує нам про чудесне врятування цієї православної обителі від нашестя чужинців і руйнування, коли Владичиця, за молитвами ігумена монастиря Почаївського святого Іова стала на хресті храму і кулі, випущені проти обителі, вертала завойовникам.
Ми повинні всіляко шанувати, величати і дбайливо дякувати Пресвятій Богородиці за Її великі нам благодіяння.
Ми повинні вдаватися під покров Божої Матері у всіх потребах наших з твердою надією на Її допомогу.